«Жить счастливо и в согласии с природой - одно и то же». - Сенека

Органічний рух в Україні

Аграрний та продовольчий сектор посідає одне з провідних місць у національній економіці України. Протягом останніх років в Україні активізувався рух виробників органічної продукції. Проводяться ярмарки та виставки органічної продукції, міжнародні та всеукраїнські конференції з питань органічного виробництва, переробки, збуту, вузькоспеціалізовані семінари, дні поля тощо. Українські виробники вже кілька років поспіль успішно представляють свою продукцію на найбільшій світовій виставці органічної продукції “БіоФах” у Німеччині. Збільшення кількості та покращення якості матеріалів про органічні продукти у засобах масової інформації чітко показує бажання споживачів отримувати якісну продукцію до столу. Великий ринок для органічної продукції існує у багатьох країнах Європейського Союзу та багато української органічної сировини експортується у ці країни для подальшої переробки та споживання.

Помітний внесок у розвиток органічного сектору в Україні роблять фінансові донори зі Швейцарії, Нідерландів, Франції, Німеччини та інших країн. Завдяки проектам технічної допомоги українські спеціалісти отримують можливість набути знання та вміння, обмінятися досвідом та побачити на власні очі, як органічні виробники працюють в інших країнах. Крім того, для українських виробників сертифікованої органічної продукції відкриваються нові ринки збуту, широкі можливості, доступ до інформації та креативні ідеї.

Попит на українські органічні продукти зростає, як зі сторони кінцевих споживачів, так і від переробних підприємств. 

Українська Держава вже офіційно визнала органічне сільське господарство. 3 вересня 2013 року Верховна Рада ухвалила в цілому Закон «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини». 3 жовтня 2013 року Президент України Віктор Янукович підписав цей закон. Для створення повноцінної нормативно-правової бази з органічного виробництва необхідно розробити, ухвалити та впровадити відповідні підзаконні акти, які регулюватимуть основні засади, взаємодію учасників органічного ринку, визначатимуть контроль і нагляд, а також виписуватимуть правила органічного виробництва, переробки, транспортування, зберігання, сертифікації. Наступним кроком має стати розробка 
та затвердження Національного плану дій розвитку органічного сектору в Україні. Дуже важливим є також ведення загальнодержавної бази даних сертифікованих органічних підприємств, переробних підприємств, трейдерів, сертифікаційних органів. 

У розвинених країнах світу органічне виробництво успішно розвивається близько 40 років. Цьому сприяють державні органи влади, прямо чи опосередковано підтримуючи виробників органічних продуктів. Україна робить на цьому шляху лише перші кроки.

Демидов Олександр Анатолійович
Директор Департаменту землеробства 
Міністерство аграрної політики та продовольства України, www.minagro.gov.ua 

Джерело http://www.ukraine.fibl.org/

Переваги органічного сільського господарства в Україні

Україна має чудовий потенціал, як з екологічної, так і з економічної точки зору, для збільшення площ під органічним сільським господарством. Родючі ґрунти та великі угіддя створюють сприятливі умови для переходу на органічного виробництва. Швидке та стале зростання обсягів міжнародної торгівлі органічними продуктами, попит серед місцевого населення на здорові та безпечні харчові продукти і, нарешті, не менш важливою є цінова надбавка за органічне виробництво. Все це надає гарну можливість для України покращити економічний стан населення сільських територій шляхом розвитку органічного сектору в країні. Протягом останніх років потенціал органічної продукції з України викликає зацікавленість зі сторони представників національної та міжнародної торгівлі. 

В той час, як ключовими дійовими особами під час розвитку ринку є та мають бути його учасники, держава може відігравати важливу роль у розвитку органічного сільського господарства шляхом створення національного законодавчо-правового поля, яке сприятиме розвитку цього сектору економіки. Законодавство щодо маркування органічної продукції створює нормативно-правову базу, визначаючи стандарти органічного сільського господарства та переробки, а також систему контролю для захисту органічної цілісності. Таке законодавство має захищати водночас інтереси споживачів шляхом заборони маркування, яке б вводило в оману споживачів, а також захищати ринок шляхом запобігання нечесній конкуренції. Однак заходи для підтримки органічного сільського господарства не обмежуються лише створенням та впровадженням відповідного законодавства. Інші заходи для стимулювання пропозиції та попиту можуть включати субсидії на виробництво, переробку, інвестиції або заходи з контролю, а також діяльність з просування експорту органічних продуктів, популяризацію органічного сільського господарства серед споживачів та виробників тощо. 

Переваги органічного сільського господарства є надзвичайно великими – для економічного зростання, захисту навколишнього середовища, якості та безпеки харчових продуктів, запобігання зміні клімату та соціальної справедливості. Органічне сільське господарство суттєво зменшує застосування агрохімічних засобів захисту за рахунок використання поєднання традиційних та сучасних методів для природного контролю шкідників та хвороб. Органічне сільське господарство може також підвищити врожайність та опір хворобам. Воно покращує структуру ґрунту, захищає водні ресурси, мінімізує фактори, що спричиняють зміну клімату та підтримує біорізноманіття. Внаслідок своєї холістичної природи органічне сільське господарство об’єднує збереження біологічного різноманіття дикої природи, сільськогосподарське біорізноманіття та збереження ґрунтів, а також просуває малоінтенсивне сільське господарство на крок вперед за рахунок відмови від застосування хімічних добрив, пестицидів та генетично модифікованих організмів (ГМО).

Беате Хубер
Керівник Міжнародного відділу, Дослідний інститут органічного сільського 
господарства (FiBL, Швейцарія)
www.fibl.org 

Світ органічного сільського господарства. Статистика та тенденції 2013 року

Органічні сільськогосподарські 
землі
На даний час 37,2 млн. га земель у всьому світі використовуються для органічного виробництва (більшість даних станом на 2011 рік). Австралія, Нова Зеландія та Океанія є регіоном з найбільшою площею органічних земель сільськогосподарського призначення (12,2 млн. га), за нею йдуть Європа (10,6 млн. га), Латинська Америка (6,8 млн. га), Азія (3,7 млн. га), Північна Америка (2,8 млн. га) та Африка (більш ніж 1 млн. га). В Океанії розташована майже третина всіх органічних сільськогосподарських земель світу, але її питома вага – зменшується. Європа – це регіон, де спостерігається постійне збільшення площі органічних земель протягом багатьох років, тут розташовано 29% органічних земель сільськогосподарського призначення світу, далі йде Латинська Америка з 18%. Австралія є країною з найбільшою площею органічних сільськогосподарських земель, 97% яких використовуються як пасовища. Аргентина займає друге місце, а третє місце посідають Сполучені Штати Америки (табл. 4, мал. 3). Десять країн з 
найбільшою площею органічних земель сільськогосподарського призначення мають загальну площу органічних земель 26,3 млн. га та становлять 70% від загальної площі сільськогосподарських органічних земель світу. Окрім органічних сільськогосподарських земель, у світі існують інші типи органічних земель, наприклад, для збирання дикоросів. Ці площі становлять 32,5 млн. га. 

Розвиток органічних сільськогосподарських земель
У порівнянні з 1999 роком, площі органічних сільськогосподарських земель збільшилися більш, ніж у три рази (Willer/Yussefi 2000). У 2011 році площі органічних сільськогосподарських земель переважно зросли у Азії, Європі та Північній Америці. Найбільший абсолютний приріст спостерігається в Азії (+34,4%, +0,9 млн. га). Значне зменшення площ припадає на Латинську Америку, з найбільшим скороченням площі в Аргентині, звідки було надано інформацію майже на 400000 га органічних земель менше, ніж у попередній період.

Всі органічні площі, включаючи землі несільськогосподарського призначення 
Окрім органічних сільськогосподарських земель, існують інші типи органічних земель, найбільшу частину з яких складають землі, які використовуються для збирання дикоросів та для бджільництва. Інші органічні землі призначені для аквакультури, ведення лісового господарства, а також для пасовищ, які розташовані на несільськогосподарських землях. Відповідно до дослідження FiBL та IFOAM, органічні несільськогосподарські площі охоплюють 32,5 млн. га. Отже, площа всіх органічних земель сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення складає 69,7 млн. га. 
Важливо відзначити, що багато країн не надають інформацію щодо органічних несільськогосподарських площ, а інформують лише про дані органічних сільськогосподарських площ.


Виробники органічної продукції та інші типи операторів

У рамках цього дослідження було отримано дані щодо 1,8 млн. виробників органічної продукції (2011). Відповідно до отриманих даних, більше однієї третини органічних виробників працюють в Азії, Африці та Латинській Америці. Індія має найбільшу кількість виробників органічної продукції, за нею слідують Уганда та Мексика. У порівнянні з 2010 р. відбулося зростання на 225000 органічних виробників, тобто на 14,3%. Така ситуація обумовлена, головним чином, збільшенням кількості органічних господарств в Індії. 

Складності у доступі до точних даних щодо кількості органічних господарств обумовлені наступними факторами: 
- деякі країни надають дані лише про кількість компаній, проектів та груп виробників, які можуть включати певну кількість виробників; 
- деякі країни зовсім не надають даних про виробників; 
- деякі країни з наявними землями для збирання дикоросів враховують також збирачів;
- деякі країни надають інформацію щодо кількості виробників за сільськогосподарськими культурами, тому дані щодо виробників, які вирощують одночасно кілька культур, можуть дублюватися. 

Зважаючи на вищезгадані обставини, можна зробити висновок, що до інформації про кількість виробників потрібно ставитися з обережністю і можна очікувати, що загальна кількість виробників органічних продуктів є насправді більшою за кількість виробників, вказану у цій публікації. 


Інші типи операторів

Відповідно до даних про інші типи органічних операторів, існує щонайменше 50000 переробників та щонайменше 2000 імпортерів, більшість з яких розташована у Європі. Однак інформація про кількість переробників, експортерів, імпортерів та інші типи операторів була надана не всіма країнами. Наприклад, дані щодо Сполучених Штатів Америки відсутні, і тому
можна зробити висновок, що кількість переробників, імпортерів та експортерів є набагато 
більшою, ніж задокументовано.

До інших типів операторів, дані про яких були надані FiBL та IFOAM, належать пасічники, експортери, групи дрібних виробників, підприємства аквакультури, а також збирачі дикоросів. 

Дані про експорт
Дані щодо міжнародної торгівлі наявні лише для деяких країн. Вони можуть бути виражені як у формі загальних обсягів експорту/імпорту (у тоннах), так і у вартісних показниках (у місцевій валюті). Деякі країни також надають інформацію за сільгоспкультурами та продуктами. 




Світовий органічний ринок: продажі на внутрішніх ринках, споживання на душу населення та експорт за країнами, 2011 р.

Слід зазначити, що порівняння статистичних даних різних країн про ринок і торгівлю залишається дуже проблематичним через відмінності в методах збору даних. Оновлення даних публікуються на веб-сторінці www.organic-world.net/statistics-data-revisions.html. 

 
 

Декларація Міжнародної конференції «Розвиток органічного ринку в Україні»

1 листопада 2013 року 281 делегат відвідав Міжнародну конференцію «Розвиток органічного ринку в Україні» у Києві, сконцентрувавши свою увагу на умовах успішного розвитку ринку органічних харчових продуктів в Україні. 
Учасники конференції ухвалили наступну декларацію: Функціонування ринку органічної продукції (призначеної як для експорту, так і для внутрішнього ринку) є головною передумовою розвитку органічного сільського господарства, що підтримує і покращує стан ґрунту, здоров’я рослин, тварин і людей, і забезпечує створення робочих місць у сільській місцевості. Ми, учасники конференції, вітаємо те, що 3 вересня 2013 року було ухвалено Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини», і ми вважаємо це першим кроком до державного визнання і підтримки органічного сільського господарства в Україні. 

Беручи до уваги, що впровадження цього Закону вимагатиме інтенсивної роботи всіх зацікавлених сторін, ми закликаємо до: 
• створення чітких і незарегульованих національних правил інспекції та сертифікації в органічному сільському господарстві, що є основною умовою для розвитку ринку;
• термінового початку розробки детальних правил впровадження Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» на практиці;
• створення компетентних робочих груп при Міністерстві аграрної політики та продовольства України, що розроблятимуть детальні правила впровадження Закону;
• включення до складу вищезазначених робочих груп ключових учасників органічного ринку в Україні, в тому числі громадських організацій та українських організацій, що проводять інспекції та сертифікацію в органічному сільському господарстві на основі міжнародної акредитації;
• застосування єдиного підходу до контролю та маркування органічних продуктів харчування для уникнення розбіжностей при визначенні органічних продуктів у Європейському Союзі та в Україні;
• роз’яснення маркування органічних харчових продуктів в Україні; 
• державної підтримки органічного сільськогосподарського виробництва в Україні, в першу чергу через сприяння підвищенню обізнаності про органічні харчові продукти. 

(м. Київ, 01.11.2013 Ухвалено учасниками конференції)


Вегетарианство спасет Планету

В настоящее время накоплено огромное количество фактов о пользе вегетарианства.  
Я сама вегетарианка уже более 13 лет, но не задумывалась, что существует еще эко-аргумент в пользу вегетарианства. Оказывается, мясная промышленность наносит огромный ущерб Планете. 

Факты:
- Выбросы CO2 при производстве и доставке к месту продажи всего 1 кг говядины равны выбросам этого газа средним европейским автомобилем за 250 км пробега!
- Чтобы прокормить одного вегетарианца, требуется в 10 раза меньше плодородных земель, чем для мясоеда – 60 - 70% овощных культур, выращиваемых на Земле, идут на корм скоту.
- Для производства всего одного килограмма говядины требуется от 20 до 40 тысяч литров (!) воды - тогда как для производства одного килограмма пшеницы нужно около 900 литров.

А теперь давайте обратим внимание на голод на планете и мясоедение. Вред мяса имеет очень глобальные масштабы, только представьте: 1000 акров земли, которая засеяна соевыми бобами – это источник 1124 фунтов ценных белков, а 1000  акров риса – это 938 фунтов. Эта цифра для кукурузы составляет 1009, а для пшеницы – 1043. Теперь задумайтесь вот над этим: 1 тыс. акров бобов: пшеницы, риса или кукурузы, которая используется на откорм бычка, станет источником всего лишь 125 фунтов белка! Из этого можно сделать вывод, что как не парадоксально, но голод на нашей планете связан именно с мясоедением. Многие специалисты в сфере питания, исследований окружающей среды и политики отмечали не раз: если бы США передали запас зерновых и сои, который идет на откорм скота, голодающим и нищим других стран, - решилась бы проблема голода! По оценкам Джина Майера, гарвардского диетолога, сокращение производства мяса лишь на 10% высвободила бы достаточное количество зерна, чтобы прокормить 60 млн. человек.

По данным ООН каждый шестой человек на планете умирает от голода. 40 тысяч человек умирают от голода каждый день. 70% всех зерновых идут на кормление сельскохозяйственных животных. Зерна, скармливаемого скоту, хватило бы, чтобы накормить 2 миллиарда людей.

А с точки зрения затрат воды, земельных и прочих ресурсов, мясо – это самый дорогостоящий продукт, который только можно вообразить. На производство 1 кг пшеницы нужно в 100 раз меньше воды. Ученые подсчитали, что Вы сэкономили бы больше воды, не съев полкилограмма мяса, чем не принимая душ полгода, то есть полкилограмма мяса являются эквивалентом расхода воды от 180 приемов душа.

Мясоедение — одна из главных причин загрязнения почвы, воды и воздуха. Слив сточных вод, сброс отходов с мясных комбинатов и животноводческих ферм в реки и водоемы является одной из основных причин их загрязнения. Известный эколог Георг Боргстрем утверждает, что сточные воды животноводческих ферм загрязняют окружающую среду в десять раз больше, чем городская канализация, и в три раза больше, чем стоки промышленных предприятий. Одна только мясная индустрия Великобритании сливает в реки 200 миллионов тонн испражнений.

Для производства одного килограмма мяса нужно потратить 16 килограмм зерна. Урожая с земли площадью 5 футбольных полей хватит только для того, чтобы прокормить мясом двух человек, кукурузой — прокормить 10 человек, пшеницей — 24 человека, соей — 61 человека. Если бы все люди придерживались такой диеты, как большинство людей в Америке и Великобритании, то пищи не хватило бы даже для половины населения Земли. А если бы все стали вегетарианцами, то пищи хватило бы для всех людей в мире и для всех животных.

Мясоедение — одна из главных причин экологической катастрофы на планете. Третья часть земной поверхности превращается в пустыню из-за производства мяса. Около половины мирового океана находится на грани экологической катастрофы из-за интенсивного рыболовного промысла.

Мясоедение — одна из главных причин глобального потепления. 18% от всех выбросов парниковых газов создаются промышленным животноводством. Все автомобили, тракторы, грузовики, корабли и самолеты в мире вместе взятые создают меньше выбросов парниковых газов, оказывающих влияние на глобальное потепление, чем промышленное животноводство.

По материалам http://www.om-planet.com/



Популярные публикации